Батькам до уваги





ПРОФІЛАКТИКА ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ ДО ДЕСТРУКТИВНИХ СУБКУЛЬТУР

В мережі останнім часом більше стає згадок про прихильників молодіжних субкультур та поширення їх серед підлітків Іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він знаходить своє місце у молодіжному угрупуванні для свого самоствердження та своєї самореалізації. Задля цього підлітки об'єднуються у неформальні групи.

Деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що її дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку. Що ж робити батькам, у цій ситуації розберемось нижче:

  • Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.
  • Якщо дитина розповідає куди вона ходить та як проводить свій час. Проявіть якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка
  • Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині в соціальних мережах;
  • Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася;
  • «Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;
  • Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.
  • Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони, допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.
  • Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).

ПАМ’ЯТАЙТЕ, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі Інтернет не контролюється.                                       


ТИПОВІ ВАРІАНТИ БАТЬКІВСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ І ВІДНОСИН, ЩО СТИМУЛЮЮТЬ ПОЗИТИВНУ ПОВЕДІНКУ В ДІТЕЙ (ЗА Д. ЛЬЮІСОМ)


1. Я відповідаю на всі запитання і реагую на висловлювання дитини.
2. Серйозні запитання і висловлювання дитини я сприймаю серйозно.
3. Я поставив стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи.
4. Я не лаю дитину за безлад в її кімнаті чи на столі, якщо це пов'язано з творчим заняттям, і робота ще не завершена.
5. Я виділив дитині кімнату (або частину кімнати) винятково для її занять.
6. Я показую дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за її до­сягнення.
7. Я доручаю дитині посильні домашні обов'язки.
8. Я допомагаю дитині будувати її власні плани і приймати рішення.
9. Я беру дитину в поїздки по цікавих місцях.
10. Я допомагаю дитині поліпшити результати її роботи.
11. Я допомагаю дитині нормально спілкуватися з дітьми різних соціальних і культурних прошарків.
12. Я встановлюю розумний поведінковий стандарт і стежу, щоб дитина його дотримувалася.
13. Я ніколи не кажу дитині, що вона гірша чи краща за інших дітей.
14. Я ніколи не караю дитину приниженням.
15. Я забезпечую дитину книжками і матеріалами для її улюблених занять.
16. Я привчаю дитину мислити самостійно.
17. Я регулярно читаю дитині.
18. Я привчаю дитину до читання з дитинства.
19. Я спонукаю дитину придумувати історії, фантазувати.

20. Я уважно ставлюся до індивідуальних потреб дитини.

21. Я знаходжу час щодня, щоб побути з дитиною наодинці.

22. Я заохочую участь дитини у плануванні сімейних справ і подорожей.

23. Я ніколи не дражню дитину.

24. Я хвалю дитину за вивчені вірші, оповідання, пісні.

25. Я вчу дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

26. Я спонукаю дитину бачити проблеми і вирішувати їх.

27. Я не хвалю дитину безпредметно і нещиро.

28. Я чесний в оцінюванні своїх почуттів до дитини.

29. Не існує тем, які я зовсім виключаю для обговоренім з дитиною.
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ, ЯКІ ПЕРЕЖИВАЮТЬ НЕПРОСТІ ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ У ВИХОВАННІ ПІДЛІТКІВ
1. Ніколи не лайте свою дитину за захоплення (якщо, звичайно, не хочете, щоб вона назавжди від вас замкнулася в собі). Не жартуйте на «цю тему». Зрозумійте, усе це дуже серйозно. Не варто переконувати сина або дочку в тому, що їхні почуття безглузді, що все колись мине. Дитина живе зараз, тут і тепер — усі ваші аргументи для неї нічого не важать.

 2. Почніть самі цікавитися кумирами й захопленнями ваших дітей. Разом послухайте улюблену музику дочки або сина. До речі, чудовою є нагода почати спільно вивчати іноземну мову, щоб зрозуміти, про що співає той, перед ким сьогодні ваша дитина вклоняється.

 3. Не відмовляйте дітям у придбанні плакатів, символіки, квитків на концерти. Краще укладіть із ними своєрідний договір. Гарні оцінки у школі, здоровий спосіб життя в обмін на матеріальну підтримку їхніх інтересів (відвідування виступів улюблених груп, придбання модних журналів тощо).

 4. Спробуйте розширити коло інтересів дитини. Заняття спортом, спільні прогулянки, читання книжок й обговорення прочитаного — усе це гарантовано скоротить час перебування вашого нащадка в компанії, яка не викликає у вас схвалення, допоможе підліткові не «зациклюва­тися».

 5. Намагайтеся більше хвалити свого сина або дочку за будь-які досягнення в навчанні чи спорті. Діти, не позбавлені батьківської уваги, зазвичай знають собі ціну й не бояться плисти проти течії. Вони не шукатимуть такі необхідні їм підтримку й любов на стороні. І тому просто любіть їх — без умов та умовностей. Тоді ви завжди знайдете шлях одне до одного.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)